Люблю весну…

Люблю весну, та хто її не любить,
коли життя цвіте, як пишний сад.
І, мов у сні, шепочуть листя губи,
і квіти шлють солодкий аромат.
Люблю весну, коли плюскочуть ріки,
коли рида од щастя соловей
і заглядає сонце під повіки
у тишині задуманих алей…
Люблю, коли блукає місяць в травах,
хатини білить променем своїм
і п’є тепло ночей ласкавих, а на лугах
пливе туманів дим…
Весна вдягла у зелень віти дуба,
уже курличуть в небі журавлі.
Люблю весну, та хто її не любить
на цій чудесній, радісній землі!

Володимир Сосюра