А ми будемо жити,
І цвістимуть сади.
Будем пісню любити,
Будуть діти рости.
Випадатимуть роси,
Шелестітиме гай.
І пахучі покоси
Ляжуть ген, аж за край!
А ми будемо жити,
Крізь негоду іти.
Будем волю любити,
Будувати світи.
Золотавим світанком
Зустрічатиме день
І пахучим рум’янком
Ледь торкнеться легень.
Так, ми будемо жити!
Кожну мить берегти.
Свою землю любити,
Від біди стерегти.
Тих не зрадим ніколи,
Що пішли в засвіти.
Де річки й суходоли,
Будуть маки цвісти…
Автор: Людмила Реда, Україна
