Тамара Качаленко – «Життя стало чорно-білим, без півтонів»

Тамара Качаленко (творчий псевдонім «Vita Black») – молода та дуже талановита художниця з Херсону, народилася у Херсоні та все життя прожила в цьому сонячному південному місті України.

Малюванням Тамара захоплювалася ще з дитинства. Під час окупації міста російськими військами, ховаючись від постійного бомбардування, вона створювала свої роботи за допомогою кульковою ручки, гуаші та акрилу.

Творчий старт був у 2006 році – всеукраїнський конкурс дитячої творчості “Моя мала Батьківщина”(виготовлення книг-саморобок), як активний читач Херсонської обласної дитячої бібліотеки імені Дніпрової Чайки.

Цей конкурс було оголошено за ініціативою Українського фонду соціальних гарантій військовослужбовців та ветеранів Збройних Сил і Національної бібліотеки України для дітей. Головою журі конкурсу був А.І. Кичинський (поет, лауреат Національної премії України імені Т.Г. Шевченко). Завершився конкурс 18 листопада 2006 на сцені Херсонського обласного театру ляльок феєричним дійством та врученням дипломів і цінних призів. Всього на Херсонщині в конкурсі “Моя мала Батьківщина” взяли участь близько 1300 учасників, ними було створено 667 книжок-саморобок. Потім ці книжки-саморобки, створені дітьми всієї України, поїхали мандрувати виставками, навіть демонструвались у Києві.

Тамара в конкурсі “Моя мала Батьківщина” отримала 1-ше місце по Херсону та 2 місце по області. Таким чином, творчий дебют відбувся ще під час навчання в загальноосвітній школі.

Зазвичай творчі люди мають схильність до різних видів мистецтва. Тамара з дитинства дуже любила музику, навчалась у музичній школі по класу гітари, а потім вступила до Херсонського музичного училища (народний відділ, гітара).

Після закінчення музичного училища Тамара вступила до Херсонського державного університету на кафедру образотворчого мистецтва та дизайну.
На першому курсі художниця схилялася до живопису, а саме – пейзажів. Її дуже надихала творчість відомого херсонського митця Володимира Чуприни.

Вже під час навчання в ХДУ Тамара опанувала багато технік: батик, акрил (на різних основах – на папері, склі, фанері, тканині, лаковій шкірі), кулькова ручка, масляний живопис, акварель, гуаш, м’які матеріали (вугілля, сангіна), маркери, фломастери, нетрадиційні техніки образотворчого мистецтва, навіть бісероплетіння (створює автентичні гердани ручним ткацтвом).

Але на старших курсах ХДУ Тамару привабила царина графіки. І випускною дипломною роботою стала саме графічна серія, натхненна творчістю Т.Г. Шевченко. Основу графічного мистецтва та путівку у чарівний світ графіки отримала в ХДУ, але викладачі кафедри образотворчого мистецтва постійно наголошували на необхідності самостійного пошуку своєї графічної мови на теренах сучасного мистецтва. Тому робота кульковою ручкою – це вже подальша самостійна праця на основі творчості американських митців гіперреалізму.

Гіперреалізм, як напрям, і зараз знаходиться на піку популярності на Заході, але має свої суттєві відмінності від української графічної школи (наприклад, неможливий без використання фотографій). Оскільки трагічні погляди старих та дитячі сльози, щира посмішка чи дружнє рукостискання, що «заморожені» в часі цифровою фотографією – це все матеріал для робіт в естетиці американського гіперреалізму. Але реалістичність зображення на картині недосяжна для об’єктива фотографа. Тому фотографія ніколи не вб’є мистецтво.

– Створюю переважно портрети людей, але з виразом емоцій, які поглиблюю у картинах,- підкреслює художниця.

Тамара планувала вступити до творчої аспірантури Львівської академії мистецтв – писала теоретичну роботу, створювала практичні роботи. Але стала на заваді повномасштабна війна.

Війна дуже вплинула і на творчість художниці, схиливши до чорно-білого світу графіки. Під час масованих обстрілів Херсона, малювання допомагало пережити ті страшні часи, а мобільність кулькової ручки дуже виручала, бо її набагато легше взяти з собою у сховище, на відміну від фарб. Тамара малювала і при окупації рашистами Херсону. Тоді художниця почала створювати серії графічних робіт «Українські діячі», «Гуцули» та «Україна у вогні».

– Діти та старі – свідомо вибрані моделі, як найбільш вразливі категорії людей, що дуже боляче сприймають війну. Зараз у Херсоні діти з очима і виразом обличчя, як у старих людей. А стареньким боляче дивитися, як щоденно руйнується їх світ… Життя стало чорно-білим, без півтонів. І я намагаюсь передати ці херсонські реалії за допомогою графіки, – додає Тамара.

– Серія графічних робіт “Back to black” (“Старі та діти”) – одна з моїх найулюбленіших та знакових. Тому і вибрала творче псевдо «Vita Black». Ця серія складається із 28 графічних робіт формату А3, виконаних кульковою ручкою.

“Тільки старі та діти бачать те, що не помічають більшість людей… Старечі зморшки – це найгарніші письмена життя, за якими діти навчаються читати…” – як влучно сказав відомий французький письменник-романіст Марк Леві.

Британка Amy Winehouse – одна з улюблених співачок Тамари. Саме на основі чорно-білого кліпу Amy Winehouse «Back to black» (2004) (в якому зйомки настільки вражають реалістичністю, неначе велися прихованою камерою), художниця і створила серію графічних робіт «Back to black» (Старі та діти).

Бо війна теж пише свою повість на обличчях людей, вкарбовуючись глибокими зморшками та передчасною сивиною. Оскільки старі та діти – найвразливіші верстви суспільства, тому війна лишає на них особливо жорстокий слід.

– На одну роботу з серії «Back to black» витрачаю 2-3 кулькових ручок і 6-8 годин часу (залежно від кількості штрихування),- додає мисткиня.

– Дуже вдячна декану факультету культури та мистецтв Левченко М.Г. за постійну творчу підтримку та ректору Херсонського державного університету О.В. Співаковському за допомогу матеріалами (без чого було б взагалі неможливо створити серії робіт – «Гуцули», «Діячі української культури», «Україна у вогні», «Славна Україна» і, звичайно, «Back to black».)

Українське графічне мистецтво зараз відкриває нові горизонти для творчості, нові теми та нових глядачів. В Україні історично склалась чудова основа графічної школи, згадаємо хоча б одного представника – видатного графіка Т.Г. Шевченко.

– Я щиро вірю, що в поєднанні з сучасними західними мистецькими здобутками (наприклад, із тим же американським гіперреалізмом), українська графічна школа здивує світ, – говорить Тамара.
А ще художниця чекає Перемоги та мріє створити серію графічних робіт, з яких дивитимуться щасливі та усміхнені херсонці!

За невеликий проміжок творчого життя талановита херсонка вже має вагомі мистецькі здобутки. Ось лише деякі з них:

Учасник Малої Академії Наук (2 та 3-ті місця по Херсону та області) секція – “літературна творчість”, базова дисципліна – “українська мова та література”. Творчий консультант – Іван Васильович Немченко (знаний херсонський поет та письменник, керівник літстудії імені Василя Вишиваного, в обласному осередку «Просвіти»);
Учасник літстудії “Кулішева криниця” (при Обласній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара) – за керівництва незабутнього Миколи Братана (відомий херсонський поет та письменник). І донині Тамара дбайливо зберігає автограф митця на подарованій книжці М. Братана «Пізні дощі».
Друкувалась в альманасі “Степ” (2007 р.), “Вишиванка” (2008 р.), “Кулішева криниця” (2009 р.), “Відлуння сердець” (2011 р.);
Закінчила Херсонське музичне училище (народний відділ, гітара).
Закінчила Херсонський державний університет (факультет культури та мистецтв, кафедра «Образотворче мистецтво та дизайн», «Декоративно-прикладне мистецтво»). Бакалавр.
-Закінчила Херсонський національний технічний університет (“Дизайн” “Дизайн одягу та аксесуарів”). Магістр.

Качаленко Тамара має сторінки з творчими роботами на українських та закордонних інтернет-майданчиках, де можна придбати чи замовити роботу: