Now Reading
Ловець таємних кодів.

Ловець таємних кодів.

Все почалося 24 квітня, у п’ятницю, з посту у «Фейсбуці» на сторінці Студії Художньої Майстерні Борисенко, який за три дні поширили 2965  разів. «Він прийшов до нас десь місяць назад. На перший погляд – не звідси, з іншого виміру. Посмішка на обличчі завжди – ніби вибачається за те, що займає мій час. Круглий сирота….з діагнозом ДЦП ..Йому 32…І витягнув з кулька свої зошити…Їх багато…Це записи суму і САМОТНОСТІ…Деякі з них сфотографувала…Що з цим робити? Підкажіть…Адже він прийшов. АВАТАР….»

Нікіта Сторожков

Ми вирішили знайти Нікіту з метою йому допомогти. На щастя, в нього все добре, є рідні, які піклуються про Нікіту і сприяють у розвитку його таланту: купують пензлі, папір, зошити, ручки, пластилін, дають кишенькові гроші на всі його потреби. Хлопець вийшов до нас на зустріч із неймовірно теплою усмішкою, простягнув руку: «Я – Нікіта Сторожков».

Він швидко розкладає на великому столі Майстерні свої зошити, повністю змальовані неземними творіннями і починає розмову:

«Це моя розробка, ідея і фантазії. В одному зошиті я намалював китайські символи і древні писемності. Я ходив на китайське ушу. Там було чотири українці і всі китайці. Питаю їх, хто кого тут навчає? Виявляється, ми їх навчаємо. Вони у нас живуть, тоді їдуть на змагання, перемагають, повертаються в Україну і продовжують проводити заняття. Там я познайомився з китайським професором, який навчив мене китайських і японських ієрогліфів. Битися я залишив. Вивчав ієрогліфи».

«З зошитів сам роблю журнали. Мої роботи містичні. У них я використовую давнє ексклюзивне письмо з Саудівської Аравії. У малюнках є давні шрифти. Писав їх сам, з голови».

«Я хотів звернутися до первісного. Мої малюнки будуть цікаві для науки, релігії, езотерики. Геометричні фігури в роботах розказують, що є і що було. Хочу, щоб люди дивилися на малюнки і позитивно думали».

«Два роки готувався, розробляв ідею. Перші малюнки створив у 26 років. Спочатку малював на стінах у кімнаті, потім обмалював всі стіни на дачі. Малюю скрізь – на лавочці на вулиці, на кухні, в кімнаті. Люди звертають увагу на мене, підходять, запитують, що це таке. Одного разу їм дуже сподобалися мої малюнки і те, як я розказував про арабські букви. У знак вдячності подарували мені арабську купюру. Тепер вона у мене в зошиті з арабськими символами».

«Я намалював механізми Леонардо Да Вінчі. Він багато чого винаходив».

«На одній із робіт нірвана, перетворення життя. Я вірю в реінкарнацію. Буддисти не бояться смерті. Спокійно живуть, спокійно вмирають. Я з ними не перетинався. Думками про перетворення хочу нагадати собі, ким був у минулому житті. Може науковцем, а може й художником».

«В якійсь мірі я художник. Вмію малювати будинки, двері, машини. 10 років тому з нагоди Другої світової війни я для виставки малював танки, пушки, все горіло. Тепер малюю давнє письмо і символи».

«Це давня японська. Дивіться, яка краса! Хіба не шедевр? Андронний колайдер ховається».

«Мені японці більше подобаються, ніж китайці. Японці демократичні. Вони вільно дихають, вільно рухаються, у них вільне аніме. Китайці зажаті, агресивні, строгі, комуністичні. Вони живуть, наче у 1750 році. У нас теж люди були комуністами. Але зараз все змінилося, тепер у нас все спільне з японцями. Менталітет українців змінився. Ми вже більше європейці, ніж азіати. Люди почали вільно думати. А от в Росії були відкриті раніше, ще при Черненку, Єльцену, Горбачову. Нині вони вирішили уявити, що комуністичний режим для них кращий».

«Порівняйте Північну і Південну Корею. У Південній є багато компаній – Samsung, LG. У комуністів-китайців немає бренду, вони не можуть зробити жодного автомобіля».

«Написав біографію каліграфії у Китаї, як вони її вивчали. А в японських символах закодував добро. Це як обереги у шаманів. Чаклуни є добрі і злі».
«Кросворд – це набагато легше, ніж мої малюнки. Я малюю календарі ацтеків, інків і майя XV-XIII століть. У малюнках є багато інформації».

«Люблю дивитися по телевізору «Битву екстрасенсів». Маю фаворитів. Вони допомагають людям, чистять від зла. Як наші бабусі, яких називають мольфарками, знахарками. Я не був у Карпатах, хотів би дуже туди поїхати. Бачив їх лише по телевізору. В Руслани Лижичко під час зйомок кліпу мало вертоліт не розбився. Мольфари його втримали. Є «Тіні забутих предків» – оце один в один».

«В Європі були свої алхіміки, чарівники. Їх знищили. Європейські чарівники стали циганами і пішли по всьому світі збирати багатство. Я їх зустрічаю в Києві. Вони мене оминають».

«Трипільську культуру вивчав з інтернету. Китайські та арабські символи пишу в зошиті, українські символи – на великих аркушах. Трипільці були язичники, але дуже розумні. Мені кажуть, що у них не було письма. Я дивлюся на їхні знаки – це і є письмо. Трипільці спалювали свої помешкання, щоб зло не заселилося. Сьогодні є хати, куди не можна зайти. В дерев’яні церкви не всі готові вільно зайти. У них велика енергетика».

«Козаки носили червоні шаровари, дівчата – червоні чоботи. Червоний – колір єдності всього світу. Люблю характерників. Вони були непереможні, їхня сила йшла з душі. Ці козаки вдягали спеціальні пояси. Були з крилами».

«Це каміння, тут є піраміда. Цей малюнок як талісман. Щоб у вас все було добре. Знаєте, як писанки розписують. Це те саме».

«Я удосконалюю, осучаснюю давню культуру, щоб наш час співпадав із минулим. Наше покоління має знати і пам’ятати предків. Ми не можемо про них забути».

«Я завжди маю натхнення і гарний настрій. У мене не буває сумних днів, чи то дощ, чи сонце, – мені добре. Завжди є бажання. Цілий день можу писати. Здебільшого малюю зранку. За день роблю по 2-4 малюнки. На одну роботу йде 20 хвилин. Ні, мої рисунки мені ніколи не сняться».

«Я не тільки малюю різнокольоровими ручками. Ще ліплю ієрогліфи з жуйок. Я їх не жую. Змиваю цукор. І вже готовий матеріал. Їх не можна викидати, а вони викидають. З них можна роботу робити. А ще в мене є зубочистки. З них теж роблю всілякі речі. І з пластиковий пляшок маю різні проекти. Машинки роблю з пластиліну. Вмію автомобілі тюнингувати. У мене дверцята авто відкриваються і закриваються. Всі в шоці».

«О, кіно! Раніше я з кінотеатру «Флоренція» (на Троєщині – авт.) не виходив. 10 гривень квиток і можу цілий день сидіти. Там є чотири зали, всі обходив. Люблю фантастику. Драми і комедії – то таке. Так, «Аватар» дивився. Це індійський кіт-бог. Це круто! «Чужий проти Хижака» для мене шедевр».

«Я бачив Святослава Вакарчука, Степана Хмару, Богдана Бенюка. Люблю українські пісні. Був такий мюзикл «Сорочинський ярмарок». Там Ніна Матвієнко співає: «Весен і зим – дай Бог! Віри і сил – дай Бог! Щастя усім – дай Бог!» Їй музику написав Костянтин Меладзе. Оце мені дуже подобається. Ще мені дуже подобаються пісні Скрябіна. «Люди, як кораблі» (наспівує – авт.) Ця пісня як життя. У нас цікава музика. Треба, щоб всі гармонійно поєдналися».

«Ми не можемо заперечувати, що Бога не існує. Булгаков написав «Майстер і Маргариту». Мав уявлення».

«Книжок зараз не читаю, щоб не заважали. Зосереджений на виставці».

«Мені обіцяли виставку у Палаці дітей та юнацтва. В той день мали монтувати, я прийшов із роботами, а вони поїхали у Словенію. Звідти я подався у Художню майстерню Борисенко. Я дуже вдячний, що мене тут помітили. Сюди приходить багато талановитих дітей. Вони малюють вікно, через яке видно місяць, на підвіконні сидить кіт і дивиться на місяць. Оце так фантазія. Нічого собі!»

Нікіта Сторожков, Ольга Жук

«Що робити, треба рухатися. Мрію про виставку. Хочу почути думку людей про мої роботи. Щоб кожен сказав, що найкраще. Тоді я зроблю ще крутіший арт-проект. Візьму великий папір і розміщу там найкращі малюнки, поєднаю арабську, китайську і трипільську писемність. Перемога за культурою. Ми всі живемо на Землі. У нас одне джерело культури, яке передавалося через Шовковий шлях. Релігія може бути різна, але культура – одна. Нам потрібна культурна революція. Хочу прославити Україну на весь світ. Щоб всі знали, що у нас є таланти. Перемогти одним махом. Ми хочемо миру і спокою».

Розмовляла Ольга Жук.

P.S.

Нікіта своїми роботами сколихнув весь інтернет. Десятки художників і мистецтвознавців почали обговорювати, як допомогти йому з виставкою. Хлопець розповів PolyArtGallery, що одна з київських галерей вже працює над цим.

А тим часом видяча Марія Воробець, подивившись творіння Нікіти, у «Фейсбуку» написала:

«Він має шанс виправити своє фізичне тіло, тому що свідомість вже в вищій сфері сприйняття. Такі Душі приходять в ситуації, тіла, які потрібно трансформувати для трансформації всього простору Землі. Це Світла Душа, яка своїми роботами показує ситуацію в різних обертонах реальності, там дуже чітко вичитується інформація про різні рівні свідомості — різні цивілізації, виміри, тобто його точка сприйняття буває в багатьох місцях, реальностях. Малюнки несуть багатовимірну інформацію. Потрібно виставляти такі роботи на загал для розширення свідомості людей. Там багато інформації. Конкретно – вигляд зверху фрактальної системи буття в різних обертонах 3-4 виміру і є зародження нових систем через перехід в вищі світи. Таку інформацію важко пояснити словами, та й не потрібно, все сказано в малюнках. Душа світла і головне давати йому віру в себе, тому що такі Душі відчувають все».

1 коментар

Leave a Reply

Your email address will not be published.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.

Scroll To Top