У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який забороняє НАЗК перевіряти майно посадовців, набуте або після їхнього звільнення, або до призначення, – Шабунін

Народні депутати від фракції “Слуга народу” зареєстрували законопроєкт № 13271-1, який дозволить посадовцям уникнути покарання за корупцію після звільнення. Голосувати за нього планують наступного тижня.
Про це у Facebook повідомив голова ЦПК Віталій Шабунін.
“82 депутати Зеленського зареєстрували законопроєкт про легалізацію корупційного майна — №13271-1. Законопроєкт забороняє НАЗК перевіряти майно посадовців, набуте або після їх звільнення, або до призначення.
Це означає, що наступного дня після звільнення депутати Зеленського закупляться дорогими тачками і нерухомістю (передбачаю – за кордоном)”, – зазначив Шабунін.
Він додав, у разі прийняття цього законопроєкту, конфіскувати майно стане майже неможливо.
“Якщо ви сумнівалися про щомісячні конверти для “слуг народу” — ось вам явка з повинною. Цей же законопроєкт “слуги” Зеленського тягнуть і для себе, і для бусінок, яким Офіс Президента має гарантувати безпеку від НАБУ/САП.
Черговий весільний фотограф (чи незамінний менеджер Єрмака) перед призначенням вкаже у декларації 10 млн дол. подарунка від бабусі. А після призначення обросте лакшері майном, яке пояснить тим самими подарунком (а не вкраденими на посаді грошима). Це якщо раптом у вас була ілюзія про пріоритети депутатів Зеленського на порозі літнього наступу ворога”, – наголосив Шабунін.
На сайті Центру протидії корупції зазначено, що авторами законопроєкту стали понад 90 осіб. Зокрема, слуги” Олександр Ткаченко (головний автор), Максим Бужанський, Юрій Камельчук, Павло Халімон, Ігор Фріс, Георгій Мазурашу, а також кілька представників колишнього ОПЗЖ, зокрема Григорій Мамка та Антоніна Славицька.
Багато з них є фігурантами антикорупційних розслідувань правоохоронних органів або журналістів.
“Як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту, ця ініціатива “підвищує довіру громадян до антикорупційної політики держави.
Проте зміст законопроєкту свідчить про протилежне. Адже він є черговою спробою послабити чинні інструменти запобігання корупції. Наприклад, моніторинг способу життя суб’єктів декларування”, – пояснюють у ЦПК.