Колишня заступниця міністра закордонних справ України Лана Зеркаль розкритикувала нову енергетичну стратегію, яку Міністерство енергетики презентувало під час Ukraine Recovery Conference (URC) у Гданську. На її думку, документ містить нереалістичні плани щодо розвитку атомної генерації та може відлякати потенційних інвесторів.
Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.
За словами Зеркаль, стратегія передбачає досягнення близько 54 ГВт генеруючих потужностей протягом наступних десяти років, із яких 27 ГВт мають забезпечувати атомні електростанції.
Вона зазначила, що навіть з урахуванням потужностей Запорізької АЕС Україні доведеться побудувати ще близько 12 ГВт атомної генерації, а без урахування окупованої станції — понад 18 ГВт.
Експертка нагадала, що нині фактичне споживання електроенергії в Україні становить близько 12 ГВт, тоді як до повномасштабної війни зимове пікове навантаження сягало приблизно 25 ГВт.
На її переконання, запропоновані показники є спадщиною радянської моделі розвитку енергетики, коли пріоритетом було нарощування потужностей, а не економічна ефективність чи оптимізація споживання.
Зеркаль також звернула увагу на високу вартість будівництва нових атомних електростанцій. Вона навела як приклади французький реактор Flamanville 3, будівництво якого тривало на 17 років довше від початкового плану, а кошторис зріс у чотири рази, а також британський проєкт Hinkley Point C, вартість якого збільшилася з 18 до понад 48 млрд фунтів стерлінгів.
На думку експертки, проблема полягає не в самій атомній енергетиці, а в тому, що нині неможливо достовірно спрогнозувати майбутні потреби України в генерації через невизначеність щодо післявоєнної конфігурації держави, демографії та структури енергоспоживання.
Вона вважає, що розвиток енергетики має відбуватися за принципом «знизу вгору» — із формування енергетичних потреб громад. Саме громади, на її думку, повинні стати основою для планування нових генеруючих потужностей, тоді як держава має створювати умови для розвитку найбільш економічно ефективного енергетичного балансу, а не робити ставку виключно на масштабне розширення атомної генерації.
