Ключ до тиску на Росію — у руках Пекіна, а не Вашингтона
Вторинні санкції не лякають Кремль: хто насправді контролює ситуацію з війною в Україні
Москва вважає американські вторинні санкції блефом, а реальну силу — у впливі Китаю. Як зазначає The Sunday Times, попри гучні заяви Дональда Трампа про можливі митні санкції проти Росії, саме Сі Цзіньпін — а не лідер США — визначає, чи триватиме війна.
Трамп дав Путіну 50 днів на припинення вогню, пригрозивши 100% митом на російський імпорт до США. Але на нього припадає лише 0,65% експорту РФ, тож ці заходи мають радше символічне значення.
Реальні важелі — вторинні санкції проти країн, що купують російську нафту. Але Вашингтон навряд чи зважиться на конфлікт із Китаєм чи Індією — головними покупцями цієї сировини.
Китай тримає Путіна на плаву
Пекін постачає Росії:
▪️ компоненти подвійного призначення
▪️ лазерні системи ППО
▪️ сировину для боєприпасів
▪️ все більше товарів, які витісняють західні аналоги
Китай навіть погодився на присутність північнокорейських військових і фінансує проєкти у васальних для Росії державах. Це не союз — це залежність Москви від Пекіна, підкреслює журналіст Марк Галеотті.
«Більше санкцій — більше Китаю в Росії: від смартфонів і автівок до банківських карток».
Війна в Україні — вигідна Пекіну
Сі Цзіньпін не хоче закінчення війни, бо вона:
- відволікає увагу та ресурси Заходу
- робить Росію ще залежнішою від Китаю
- дозволяє посилювати вплив у Центральній Азії, Африці та навіть Кубі
Паралельно Китай розвиває альтернативну систему глобального впливу:
→ Глобальна ініціатива безпеки
→ Банк AIIB замість МВФ
→ система CIPS замість SWIFT
Навіть Грузія вже заявила про інтерес до співпраці з CIPS, щоб залучити китайські інвестиції.
Висновок від The Sunday Times:
«Не Трамп, а Сі Цзіньпін — головна фігура в цій геополітичній шахівниці. І саме він не зацікавлений у перемозі України».
Війна стала глобальним інструментом впливу. І на жаль, Росія вже не гравець, а пішак у чужій грі.
