Цифрова держава під питанням: ФОП без заяви і з боргами
В Україні розгортається резонансна справа, яка ставить під сумнів безпеку та прозорість цифрових сервісів держави. Черкаський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі щодо ймовірної реєстрації жінки як фізичної особи-підприємця через застосунок «Дія» без її волевиявлення.
Про це повідомляє Вся Україна із посиланням на судове рішення.
ФОП без згоди — і з податковими боргами
За твердженням позивачки, жодних заяв на реєстрацію ФОП вона не подавала, а сам факт «підприємницького статусу» став для неї повною несподіванкою. Про нього жінка дізналася лише після того, як податкова служба почала вимагати сплату боргів.
Згідно з матеріалами справи, після «реєстрації» у ЄДР на жінку було нараховано:
- понад 38 тисяч гривень єдиного податку;
- 7200 гривень військового збору.
Податкові вимоги підтверджені окремим судовим позовом ДПС у іншій справі.
Жодних повідомлень — лише лист із суду
Позивачка стверджує, що не отримувала жодних повідомлень від податкової чи інших державних органів. Про існування боргів і «статус ФОП» вона дізналася випадково — після отримання рекомендованого листа з ухвалою суду щодо стягнення податкової заборгованості.
Що вимагають адвокати
Представники жінки просять суд:
- визнати незаконним запис у Єдиному державному реєстрі;
- скасувати реєстрацію ФОП, здійснену 14 березня 2023 року;
- встановити, хто саме і на яких підставах ініціював реєстрацію без згоди особи.
Мінцифри та «Дія» мають пояснити
Суд зобов’язав Міністерство цифрової трансформації України та ДП «Дія» протягом 15 днів:
- подати офіційний відзив;
- надати повний пакет документів, пов’язаних із реєстрацією;
- пояснити механізм і підстави внесення даних до ЄДР.
У разі відсутності аргументованої позиції суд може розцінити це як фактичне визнання позову, зазначила суддя.
Чому ця справа важлива
Цей кейс може стати прецедентом для всієї цифрової системи державних послуг. Якщо реєстрація ФОП через «Дію» справді відбулася без волевиявлення громадянки, це піднімає питання:
- захисту персональних даних;
- автентифікації користувачів;
- відповідальності державних цифрових платформ.
Громадськість очікує чітких пояснень від Мінцифри та прозорого судового рішення, яке визначить межі відповідальності цифрової держави перед громадянами.
