Колготки для краси та для цибулі

Пам’ятаю, що я будь-якої пори року носила свої улюблені спідниці. За моєї молодості вони закривали коліна, спокусливо оголюючи нижню частину ніг. Я знала, що чоловікам подобаються мої ніжки. Отже, нейлонові колготки завжди були невід’ємною частиною мого гардероба.
Я жила в Електросталі, що за 90 км від Москви. Чи не кожні вихідні їздила до Москви і не забувала там купувати колготки. Вже й не пригадую торгову марку, але вона була, поза всяким сумнівом, – американською. Я могла носити їх років 5-6, але й після цього вони мали добротний вигляд.
Потім ми переїхали до Челябінська, теж у Росії. Мене вразило, що знайти там хороші колготки було неможливо. У ті часи в Челябінську ніхто ні разу не бачив американ ських колготок. Я терпіти не могла білизни, яку продавали в магазинах – на колінах ті колготки збиралися у гармошку! Щоб симпатично виглядати на роботі, де я була єдиною жінкою, мені доводилось користуватися московськими запасами. Носила колготки навіть тоді, коли надворі було мінус 25°С!
Одного разу помітила, що моя сусідка зберігає у колготках цибулю. Вона відрізала верхню частину, клала овочі в панчоху й вішала її на балконі. Ця ідея здалась мені чудовою, і я почала робити те ж саме. У колготках цибуля зберігалась дуже добре!