Напередодні Нового року Дональд Трамп поширив у себе редакційну колонку New York Post із промовистим заголовком:
«Гучні заяви Путіна про “атаку” свідчать, що саме Росія є перешкодою миру».
У матеріалі жорстко критикується чергова заява Кремля про нібито спробу замаху на Володимира Путіна за допомогою дронів і наголошується: Москва вкотре використовує брехню як інструмент війни та дипломатичного шантажу.
Нижче — ключові тези колонки.
«Атака на Путіна» без доказів
За твердженням Кремля, українські дрони нібито намагалися вбити Путіна в одній з його розкішних резиденцій. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що саме через це Росія «не мала іншого вибору», окрім як стати жорсткішою на переговорах.
Втім, як визнає сам Пєсков, жодних доказів цієї атаки Москва надати не може, закликаючи медіа просто «повірити Кремлю на слово».
Редакція New York Post відповідає однозначно:
«Ні. Ми цього не зробимо».
Цинізм на тлі реального терору
Колонка підкреслює особливий цинізм таких заяв з боку Путіна. Лише на Різдво Росія запустила 131 дрон по Києву та інших містах України, вбивши щонайменше сімох цивільних.
Наголошується:
- Росія цілеспрямовано б’є по житлових будинках і енергетичній інфраструктурі;
- викрадає українських дітей;
- катує та страчує військовополонених;
- неодноразово намагалася вбити президента України Володимира Зеленського.
На цьому тлі будь-які заяви Кремля про «жертву» виглядають як відверта маніпуляція.
Війна, побудована на брехні
Редакція нагадує: вся війна Путіна — це суцільна брехня, починаючи від формули «спеціальна військова операція» і вигаданої «денацифікації» країни, якою не керують нацисти.
Автори проводять паралель із недавніми дипломатичними ініціативами: як і під час контактів на Алясці, Путіну було запропоновано шлях до миру — але у відповідь він продемонстрував зневагу до США та Заходу.
Росія як глобальний дестабілізатор
Колонка виходить за межі української теми й показує системну роль Росії у підриві міжнародної безпеки:
- Москва роками підтримує іранський режим, цього тижня запустивши для нього три супутники зв’язку;
- Путін відкрито підтримує корумпований режим Ніколаса Мадуро у Венесуелі;
- російське судно з «тіньового флоту», яке затонуло біля берегів Іспанії, ймовірно, перевозило ядерні компоненти до Північної Кореї.
За висновком New York Post, Росія по всьому світу протидіє політиці Дональда Трампа, а не шукає шляхів до стабільності.
«Досить крокодилячих сліз — час посилювати тиск»
Фінальний меседж колонки гранично чіткий:
відповіддю на поведінку Кремля мають бути не нові поступки, а жорсткіші важелі впливу.
Україна, наголошується, вже виконала свою частину. Тепер вибір за Путіним:
- або реальні кроки до миру,
- або жорсткіші санкції та сильніша зброя для України.
Редакція підсумовує:
перемога Росії не є ні близькою, ні неминучою, тож настав час припинити вірити у вигадані жертви Кремля і перейти до дій.
Текст: Ostap Yarysh
