Український бізнес щороку недоотримує понад 21 млрд грн через надмірну зарегульованість та застарілі вимоги. Про це повідомили в уряді, презентуючи результати роботи Міжвідомчої робочої групи з дерегуляції (МРГ).
За словами представників Кабміну, значна частина чинних регуляторних актів втратила актуальність або дублює одна одну. Часто підприємці змушені витрачати час і ресурси на отримання дозволів та погоджень, які не мають реального впливу на безпеку чи якість послуг.
Які рішення вже ухвалено
У межах реформи проаналізовано сотні регуляторних актів у різних сферах — від будівництва до агросектору. Частину документів уже скасовано або спрощено, ще частина перебуває на стадії перегляду.
Серед ключових кроків:
- скорочення кількості дозвільних документів;
- цифровізація процедур через платформу «єДозвіл»;
- усунення дублюючих норм;
- запровадження ризик-орієнтованого підходу до перевірок.
В уряді наголошують, що дерегуляція — це не зниження стандартів, а усунення зайвої бюрократії, яка стримує розвиток підприємництва.
Економічний ефект
За оцінками експертів, реалізація вже ухвалених рішень дозволить бізнесу зекономити понад 21,3 млрд грн щороку. Зекономлені кошти підприємці зможуть спрямувати на розвиток виробництва, створення нових робочих місць та масштабування експорту.
Окрему увагу приділяють цифровізації. Переведення дозволів у електронний формат має мінімізувати людський фактор, зменшити корупційні ризики та пришвидшити ухвалення рішень.
Плани на 2026 рік
Уряд планує продовжити ревізію регуляторної бази та розширити перелік процедур, доступних онлайн. Також очікується оновлення підходів до контролюючих функцій держави з акцентом на превентивні заходи замість каральних.
Реформа дерегуляції розглядається як один із ключових інструментів відновлення економіки та покращення інвестиційного клімату в Україні.
