Очікування швидкого відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу вкотре не справдилися. Попри значний прогрес у виконанні технічних вимог, політичного рішення з боку ЄС поки що немає. На думку колишньої заступниці міністра закордонних справ України Лани Зеркаль, причини цього лежать не лише у площині реформ, а й у внутрішніх політичних та економічних інтересах країн-членів Євросоюзу.
Кредит довіри до України має межі
За словами Лани Зеркаль, після подання заявки на вступ до ЄС на початку повномасштабного вторгнення Україна заявила про готовність швидко просуватися шляхом євроінтеграції. Водночас низка корупційних скандалів і політичних рішень останніх років негативно вплинули на довіру європейських партнерів.
Експосадовиця зазначає, що в Брюсселі уважно оцінюють не лише офіційні заяви Києва, а й реальні кроки української влади. На її думку, події останніх місяців лише посилили аргументи тих європейських політиків, які й без того скептично ставилися до швидкого просування України до членства.
Відкриття переговорних кластерів – політичне рішення
Лана Зеркаль наголошує, що відкриття переговорних кластерів не є суто технічним процесом. Україна ще до початку переговорів отримала всі необхідні критерії (бенчмарки) для виконання за всіма шістьма напрямами.
Однак Європейський Союз очікує від України не лише формального виконання вимог, а й демонстрації політичної волі до реформ. Зокрема, у Брюсселі негативно сприймають будь-які кроки, які можуть свідчити про послаблення антикорупційних механізмів або збереження політичного контролю над правоохоронними органами.
На думку Зеркаль, нинішня стримана позиція Європейської комісії є своєрідним сигналом українській політичній еліті: подальше зближення можливе лише після появи переконливих результатів у сфері верховенства права.
Приклад Сербії
Як приклад експосадовиця наводить Сербію, яка вже понад півтора десятиліття перебуває у процесі переговорів про вступ до ЄС. Попри офіційну проєвропейську риторику, реальні реформи відбуваються недостатньо швидко, що не дозволяє країні істотно наблизитися до членства.
На думку Зеркаль, Україна ризикує зіткнутися з аналогічною ситуацією, якщо між політичними заявами та реальними змінами зберігатиметься розрив.
Друга причина – майбутній бюджет ЄС
Не менш важливим фактором експертка називає фінансову складову.
Зараз у Європейському Союзі тривають переговори щодо формування бюджету на 2028–2034 роки. Кожна країна-член прагне максимально захистити власні фінансові інтереси.
Як приклад Лана Зеркаль згадує Угорщину, яка веде переговори з Європейською комісією щодо розблокування значних обсягів фінансування після виконання комплексу антикорупційних реформ.
На цьому тлі питання майбутнього членства України автоматично означає необхідність перегляду розподілу європейських коштів між усіма державами-членами.
Чому сусіди не поспішають підтримувати вступ України
За словами Зеркаль, швидкий вступ України означатиме появу ще одного великого отримувача європейських фондів. Це може призвести до скорочення фінансування програм підтримки інших держав, зокрема аграрного сектору, розвитку регіонів та інфраструктури.
Саме тому навіть дружні до України країни змушені враховувати внутрішньополітичні ризики, адже місцевим політикам доведеться пояснювати своїм виборцям можливе скорочення фінансування національних програм.
Україні необхідно виконувати власну «домашню роботу»
На переконання Лани Зеркаль, Україна має зосередитися насамперед на виконанні вже взятих на себе зобов’язань. Йдеться про послідовне впровадження реформ, зміцнення верховенства права, підтримку незалежності антикорупційних інституцій та ухвалення необхідних законодавчих змін.
Лише реальні результати можуть відновити довіру європейських партнерів та створити політичні передумови для подальшого просування переговорів про вступ до Європейського Союзу.
