Now Reading
Холодна російська зима – в Європі

Холодна російська зима – в Європі

Україні у цей момент набув поширення такий жарт: «Ти дивився новини – про що розповідали?» – «Про Сектор Газа та сектор без газу». Поглянувши сьогодні на заголовки більшості щоденних газет, переконуєшся, що у цьому жарті, як кажуть українці, «є лише доля жарту».
Усе почалось із традиційного протистояння між Росією та Україною на тему поставок газу, а саме скарги Росії на графік здійснення українською стороною платежів з вимогами істотно підняти ціни на газ і, як наслідок, прохолода у відносинах і припинення поставок газу у найхолоднішу пору року.
Зрештою, після великого виплеску красномовства з кожного боку ціна на газ зростала, але лише на суму, яку Україна все ще буде в змозі якось заплатити і яка є набагато нижчою ніж початкові вимоги Росії. Уся ця метушня лише на мить спалахнула цяткою на радарі міжнародних новин. У гіршому випадку, як це було три роки тому, тимчасове скорочення поставок газу до Європи швидко призвело б до вигуків незадоволення про нечесну гру з боків і на день-два потрапило б на перші сторінки газет.
Але те, що Європейський союз спершу назвав «торговою суперечкою», перетворилось на кризу, яка торкнулась усіх країн Європи.
Звісно ж, уся ця метушня далеко не зводилась до комерційної, торгової суперечки. Великий бізнес як в Україні, так і в Росії завжди до деякої міри заполітизований, а стосунки між Росією й Україною нагадують мінне поле. Та цього року спосіб, яким Росія опосередковано, через «Газпром» (якого в Україні всі вважають просто гілкою російської державної влади), карала Україну за прозахідний курс, був дещо складнішим.
«Газпром» підготувався ретельніше, провівши тривалу рекламну кампанію напередодні кризи, що спалахнула на самий Новий рік. Він залучив західну фірму зі зв’язків із громадськістю для поширення заяв про погану платіжну дисципліну України та безглуздо низьку поточну ціну на газ. Водночас, в умовах падіння цін на нафту й газ у світі та залежності російського державного бюджету від доходів, що дає експорт енергоносіїв, у заклику до підвищення цін з’явився новий вимір – економічна необхідність.
З іншого боку, міжнародна економічна криза вдарила по Україні з усієї сили. Заяви про те, що ціна на газ, за якою розраховується Західна Європа (близько 400 дол. за 1000 куб. м.), зруйнує українську економіку, зовсім не перебільшені, і навіть нижча ціна, яку Росія вимагала на початку, 250 дол. за 1000 куб. м., після 179 дол. за 1000 куб. м. у минулому році, завдасть країні сильного удару.
Політичні чвари між президентом, прем’єр-міністром і майже не функціонуючою Верховною Радою загострились більше ніж коли-будь, і кожна сторона намагається використати це становище собі на користь. Навіть у найкращі часи було складно почути чіткий голос української політичної еліти у цьому стосунку.
Але в Україні не бачили, та й надалі не бачать, негайної потреби у компромісі. За минулий рік у її підземних сховищах було нагромаджено достатньо газу, щоб прожити до кінця зими. Тут вважають, що втрата доходу боляче вдарить по «Газпрому» і зрештою змусить його до компромісу.
В останньому припущенні є доля істини: у цей момент «Газпром» щодоби втрачає до 120 мільйонів дол. через непродані обсяги газу, бо транзит голубого пального до Європи повністю перекритий. Цьому становищу передував традиційний обмін взаємними звинуваченнями: Росія відправила менше газу чи Україна відбирала обсяги, призначені для транзиту? Серед українців переважає думка, що Росія обманювала, аби покласти вину на Україну, а серед росіян, без сумніву, протилежна. Спостерігачі від Європейського союзу, покликані розв’язати цю безвихідну ситуацію, на момент написання цієї статті ще нічого не досягли.
У результаті сильно постраждала репутація Росії як надійного постачальника газу. Європейські запаси газу вже вичерпались або мізерні. Останні заяви України про проблеми з відновленням транзиту газу були сприйняті заходом з недовірою, а остання реакція Європейського союзу була до неможливого гнівна як на дипломатичну мову. Принаймні на цей момент припинено всі розмови про майбутнє членство України у Євросоюзі. Ніхто нічого не здобув, але всі щось втратили,
Що ж, принаймні поки що у мене в квартирі досі тепло.

Текст Алекс Гьодде, Німеччина
Колаж Роман Радченко, Україна
Переклад з англійської Маркіян Плесак, Україна

Прокоментуй!

Leave a Reply

Your email address will not be published.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Scroll To Top