Краків євро-2012

Тра 5, 2009 Автор:     Прокоментуй!    Рубрика: Відео, Статті

На Краків, пронизуючи хмари, спускається дракон і зависає над Вавельським замком…
У скромному офісі організаторів Євро-2012 у Кракові головний директор Барбара Янік щойно завершила презентацію краківської легенди, відновленої у Power Point. У ній вогнедишачі дракони з містичної історії Кракова переплітаються із яскравою, палкою реальністю теперішніх можливостей – нагоди прийняти у себе матчі футбольного чемпіонату Євро-2012. Після того як Україна та Польща вибороли собі право спільно провести такий важливий турнір, серед міст, що його прийматимуть (по чотири на країну), УЄФА відвела Кракову статус «резервного». На думку Янік та інших ключових представників її молодого штабу, з якими я тут познайомився, у тому, що Краків зрештою прийматиме матчі Євро-2012, немає нічого «містичного». Яким би завернутим і крикливим не здався фільм про дракона (ще й із гімном «Уперед, Краків!» у музичному супроводі), у ході інтерв’ю з ними я дізнаюсь, що у цьому місті підготовка та робота далеко не закінчуються рекламними кліпами. Тут практично немає проблем із готовністю, що переслідують інші міста-потенційні учасники.

«Критерії УЄФА засновані на тому припущенні, що все є низкою взаємопов’язаних судин, що все необхідно вважати взаємодоповнюючим», – пояснює Барбара Янік. «Наприклад, пристойного стадіону недостатньо, якщо немає відповідної кількості готельних номерів або достатньо великого терміналу в аеропорту, спроможного прийняти всіх футбольних уболівальників».
Янік та її колеги знають: щоб задовольнити УЄФА й успішно провести турнір, недостатньо просто хизуватись культурною спадщиною та туристичними принадами Кракова. Крім очевидного пріоритетного завдання – стадіону (див. розділ нижче), до найважливіших проектів Кракова входять транспортні питання, у тому числі зведення нового терміналу в аеропорту, важливість дорожньо-ремонтних робіт, модернізація основних залізничних шляхів, що ведуть до міста, істотне розширення підземних площ для автостоянок. Навантаження немале, але краківський офіс запевняє, що у них усе під повним контролем. До уваги беруться навіть очікувані потреби у сфері безпеки, хоча, за словами координатора з питань безпеки Марціна Плахно, у результаті частих візитів з боку папи римського Іоанна Павла ІІ Краків уже має за плечима великий досвід проведення широкомасштабних заходів із безпеки.
Процес планування та перебіг цих проектів показують мені на різних схемах, графіках, анімаційних фільмах, але ще більше мене вражає інформація про те, що домовленості про виконання та фінансування таких значних проектів уже досягнуті. Дуже істотна різниця між інфраструктурними проектами у Кракові й українських містах, про які журнал Open It! уже розповідав, полягає у тому, що у Кракові здійснення цілої низки проектів розпочалось до прийняття рішення про місце проведення Євро-2012. Так, реконструкцію стадіону «Вісла» почали ще у 2004 році згідно із довгостроковим планом-графіком. Янік каже: «Ці проекти здійснюються під одним гаслом – Євро-2012 – з метою координації роботи. Окрім того, все треба проаналізувати і на відповідність довгостроковим потребам самого міста». На відміну від українських міст, складається враження, що у Кракові чемпіонат Євро-2012 вважають не підставою для розвитку, а нагодою продемонструвати рівень свого розвитку та підняти його ще вище. І в той час як УЄФА тисне на інші міста, Краків нетерпляче чекає рішення цієї організації. «Тільки-но виступлять з офіційною заявою про те, що ми можемо братися за роботу по-справжньому, ми працюватимемо ще наполегливіше». Наче вони й так уже недостатньо роблять.

Стадіон

Якщо й була хоч одна причина, з якої Кракову на початку відвели статус запасного міста, то лише тому, що у нього не було стадіону, який відповідав би нормативам УЄФА. На питання про те, чи він задоволений перебігом проекту реконструкції стадіону «Вісла», Шимон Міхловіч, координатор по стадіону, скидає з себе весь офіціоз і сяє від гордості, наче батько. «Усе чудово, – каже він, – усе чудово». За іронією долі, з точки зору готовності стадіону Краків випереджає столиці – Варшаву та Київ.
Після завершення конкурсу у лютому розпочалось будівництво нової, східної, трибуни стадіону. Потім візьмуться за західну. Завершення усіх робіт з подальшого розширення та модернізації заплановане на червень 2010. Тоді Краків зможе похизуватись стадіоном, що повністю відповідає вимогам УЄФА до «елітних» стадіонів: місткість – приблизно 33 000 людей (майже як і на новому стадіоні у Дніпропетровську), наявність великих VIP-зон і сучасних конференц-залів для ділових зустрічей. Досі стадіон не треба було закривати на період будівництва, але у червні цього року його доведеться закрити на один рік.
«Наш стадіон не найбільший. Навпаки, – пояснює Міхловіч, – він найменший у Польщі, але ми додержуємось графіку і, гадаю, він ідеально підійде нашому ФК «Вісла Краків». У цьому твердженні щось вказує на вагому відмінність між проектом реконструкції стадіону «Вісла» та проектами будівництва стадіонів у Дніпропетровську та Донецьку. У той час як в Україні фінансування цих двох стадіонів надходило здебільшого від місцевих олігархів, бюджет будівництва «Вісли» у розмірі 90 мільйонів євро повністю покривається коштом міста і федерального бюджету, тому що стадіон «Вісла» – це муніципальна будівля. Він перебуває у власності міста, а його експлуатацією займається виключно ФК «Вісла Краків». У відповідності до принципів довгострокового планування розвитку Кракова після одномісячного чемпіонату Євро-2012, проект реконструкції стадіону є, головним чином, міським проектом, що враховує майбутні потреби місцевої команди.

Побратими

Звісно ж, Барбара Янік і її колеги занепокоєні майбутнім Кракова. Згідно із останньою заявою (на яку краківський офіс покладає великі надії) УЄФА прийме остаточне рішення про міста-учасники у середині травня. Поки надії краківського офісу на те, що вибір впаде на їхнє місто, не справдяться, і поки їм не стануть відомі міста-учасники в Україні, їм важко спрогнозувати можливі напрямки співпраці з українськими колегами, та бажання у них безперечно є.


«Ведуться розмови про те, щоб між українськими та польськими містами налагодити побратимські відносини», – каже Янік. Завдяки значній фізичній близькості та спільній історії, навіть спільним пам’ятникам польському поету, Адаму Міцкевичу, Львів, поза всяким сумнівом, є найімовірнішим побратимом Кракова. Янік повторює, що «між Львовом і Краковом історично виникли тісні зв’язки. У Кракові історія футболу налічує сто років, а у Львові – ще більше». Координатор по стадіону Шимон Міхловіч швидко уточнює: «на п’ятнадцять років». Можна лише уявити собі динаміку координації програм перевезень, розміщення у готелях і туристичних заходів, які побратими Львів-Краків могли б започаткувати. Янік каже, що минулого року мери Кракова та Львова підписали меморандум про співпрацю. А на питання про координацію між іншими містами вона каже: «Ця робота ведеться до деякої міри, але рамки співпраці будуть визначені після прийняття УЄФА остаточного рішення про міста-учасники та оголошення графіку матчів».
Хоч поєднання Львова та Кракова дуже природне, мені незрозуміло, яке побратимство можливе між іншими українськими та польськими містами, і не лише через географічне розташування, а через повністю відмінний характер. Вибравши Польщу й Україну організаторами турніру, УЄФА підкреслила бажання принести футбол на територію Східної Європи. У травні Польща святкуватиме п’яту річницю вступу до Європейського союзу. Україна ж, головним чином з політичних і економічних причин, далека від членства у ЄС (якщо воно їм потрібне). З точки зору українців цей чемпіонат має набагато більше національне значення для України, ніж для Польщі.
Коли я ділюсь цими думками із працівниками краківського офісу, Янік вперше і востаннє відступає від виваженого прагматизму, з яким вона ставилась до інших питань. «Якщо можна використати такі піднесені слова, – каже вона, – цей захід буде найбільш соціально та національно орієнтованим проектом за всю історію УЄФА. Польща – дуже молода європейська країна, і ми ще пам’ятаємо процес гармонізації з нормативами ЄС. І я вважаю, що все можна було б спланувати так, щоб ми стали для України дороговказом, бо у нас спільне культурне й історичне минуле. Потрібно пам’ятати, що ми – слов’янські нації із слов’янським характером».
Побратими? Якби інші польські міста були настільки ж готові, як Краків, визначення таких відносин можна було б швиденько замінити на «старший брат-молодший брат». «Мова йде про куточки світу, забуті попередніми політичними системами. Ми не можемо нікому нав’язувати свій спосіб життя. Головне завдання – об’єднати наші потенціали».

Текст Майк Мід, США
Переклад з англійської Маркіян Плесак, Україна

Маєте власну думку стосовно матеріалу? Будь ласка, залиште коментар.

XHTML: Ви можете використовувати ці теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Хмарка тегів

Календар

Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031