«Рожевий слоник» – творчість без рамок
«Рожевий слоник» – це передусім портал для молодих авторів, що надає можливість публікації творів та їх широкого обговорення. Жанри, в яких можна публікувати свої твори, найрізноманітніші: ілюстрації, фото, кінорецензії, публіцистика, критика, музика, драматургія, переклади, відео-арт та різноманітні мистецькі експерименти.
«Рожевий слоник»– глюк чи територія свободи?
Ні для кого не секрет, що інтернет давно став одним з головних джерел інформації, способів розваг та спілкування, особливо для молоді. А для творчої молоді всесвітня павутина має ще одну важливу перевагу– можливість презентувати результати своєї діяльності для широкого загалу.
Щоб видати поетичну збірку чи влаштувати власну фотовиставку, доведеться витрачати зусилля та кошти. Та чи прийдуть, побачать, куплять, прочитають, оцінять– це ще ті питання. З інтернетом все набагато простіше. Існує чимало мистецьких сайтів різного рівня, де„вивісити” свої твори, будь то проза чи поезія, живопис чи фотографія, музика чи відео, значно простіше. Та й побачить її значно більше людей, причому географія тут необмежена.
Пропонуємо читачам інтерв’ю із автором та розробником відомого українського творчого порталу„Рожевий слоник” Анатолем Кукулою зі Львова.
Чому він так кумедно називається?
Є кілька легенд. Кожен може обрати собі ту, яка йому більше подобається.
Легенда номер один. Рожевий Слоник з’явився в середовищі львівської творчої молоді, яка іноді вживала легкі наркотики, і був символом канонічного «глюку». І коли в мене виникла ідея створити цей проект, то назва прийшла сама, мовляв «роби сайт хоч про рожевих слоників».
Легенда номер два. Рожевий Слоник – символ розуму, краси і свободи в древньоіндійських вченнях.
Легенда номер три. Проект створений під час мого лікарняного. Від високої температури і ускладненого дихання в мозку заблокувались деякі рецептори і замість програмістського порталу було створено творчий. І коли я запустив сайт, мені він сподобався, але від грипу мене в цей момент знудило.
