Гривні сьогодні 17 років: найцікавіші факти про неї

Свою національну валюту Україна ввела в обіг 2 вересня 1996 року, хоча видрукувана вона була на чотири роки раніше.

Дизайн гривень розробили українські художники Василь Лопата та Борис Максимов, які працювали під безпосереднім керівництвом тодішнього голови правління Національного банку України Володимира Матвієнка .

– Друзі мене агітували взяти участь у конкурсі, але мені ніколи було: закінчував роботу над ілюстраціями до «Кобзаря», – згадував Василь Лопата в одному зі своїх інтерв’ю. – Потім таки наважився і за тиждень здав ескіз п’ятигривневої купюри з Богданом Хмельницьким. Допомагав Борис Максимов – загальна концепція, образ і гама кольорів кожної банкноти, орнамент і унікальний шрифт – його рук справа.

А ось що розповідав про роботу над грошовими знаками сам Максимов:

– Наша робота була чітко розподілена: Лопата займається портретами історичних особистостей і малюнком на зворотній стороні купюр, я ж виконую всю іншу роботу – дизайн, орнамент, геральдика . Мені довелося створити спеціальний цифровий ряд для українських грошей. Також ні на одній купюрі світу ви не знайдете подібного рішення шрифту. Робота була вкрай складною, тим більше що її доводилося виконувати в дуже стислі терміни. У кожній купюрі потрібно було з’єднати історичне минуле України і її сьогодення. Було необхідно відобразити в орнаменті, геральдиці, колірній гамі ту епоху, в якій жили Тарас Шевченко, Богдан Хмельницький чи Ярослав Мудрий, а в особливостях картушів і вигинах стрічок повинні були прочитуватися настрій цілого народу в певний історичний момент.

Для розмінної монети пропонувалися назви «сотий», «різана», але у результаті все ж вирішили віддати перевагу звичній «копійці».

Найбільш уважні громадяни підмітили, що історичні особистості на купюрах мають деяку портретну схожість із самим художником – Василем Лопатою . На пряме запитання про причини такого явища Василь Іванович не раз з посмішкою відповідав, що будь-який художник підсвідомо в кожному портреті зображає себе .

Через два роки були випущені перші банкноти другого покоління, які в порівнянні з «канадськими» мали інший дизайн і поліпшений захист: локальний водяний знак, захисну стрічку з текстом, суміщені зображення, невидимі захисні волокна, приховані зображення, флуоресцентні елементи, спеціальні знаки для людей з ослабленим зором, магнітний номер і т.д.

Але час не стоїть на місці, і сьогодні ми маємо справу з банкнотами третього покоління. Гривні 2003-2007 років мають різні розміри залежно від номіналу і – для кращого розпізнавання – переважаючий колір. Для того щоб ускладнити підробку, в них введено нові елементи захисту: тонований папір, світлий елемент водяного знака, захисні волокна і стрічка двокольорової флуоресценції, спеціальний магнітний код захисної стрічки, поліпшений рельєфний друк окремих зображень і т. д. також гривні третього покоління мають захист, який визначається портативними детекторами, пристроями для рахунку банкнот і сортувальними машинами.

У зв’язку з тим, що на початку 90– х років в Україні були відсутні потужності з виготовлення банкнот, вперше національну валюту нашої країни – банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10 і 20 гривень – віддрукувала канадська компанія «Канадиен Банкнот Компанії» в 1992 році. Однак в обіг було введено тимчасову валюту – український карбованець, розрахований на перехідний період .

Указ президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні» з’явився в ЗМІ 25 серпня 1996 року. Відповідно до нього грошова реформа в нашій країні проводилася 2 – 16 вересня. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, вклади громадян. Протягом 15 днів у готівковому обігу одночасно використовувалися як гривні, так і карбованці (які поступово вилучалися), а після 16 вересня єдиним законним засобом платежу на території України стала гривня .

До речі, в цей перехідний період банківська система в буквальному сенсі була завалена грошима: за 15 днів реформи через неї пройшли близько 3 млрд. штук банкнот і 700 млн. монет.

Сьогодні українські банкноти друкуються на Банкнотній фабриці Банкнотно-монетного двору НБУ, введеного в експлуатацію в 1994 році. Папір для банкнот виготовляється Фабрикою банкнотного паперу НБУ в Малині.

Через фізичний знос купюр Нацбанк щорічно вилучає з обігу близько 640 млн. штук банкнот усіх номіналів . Переважна більшість з них (понад 80 %) складають банкноти низьких номіналів – до 20 грн.

Незважаючи на те що українська валюта досягла вже цілком солідного віку, питання про те, як правильно говорити і писати російською мовою її назва, як і раніше викликає запеклі дискусії. Умовно кажучи, існує «український погляд» і «російський погляд» на цю проблему.

Згідно з офіційним повідомленням Національного банку України, Міністерства юстиції України та Української комісії з питань правничої термінології від 3 вересня 1996 року, назва української грошової одиниці «гривня» має відтворюватися як hryvnia. «Гривня – як пісня», – погоджуються українські філологи, маючи на увазі, що обидва цих слова схиляються аналогічно.

У той же час в «Загальноросійському класифікаторі валют» назва української валюти звучить як «гривня». Прихильники цієї версії нагадують, що грошову одиницю Великобританії ми (як і росіяни) називаємо «фунт», а зовсім не «паунд».
Українські російськомовні ЗМІ негласно розділилися на дві частини. Одні в повній відповідності з офіційною позицією називають вітчизняну валюту «гривня». Інші (як правило, це видання, що мають інтернет-версію) називають її «гривна», керуючись тим, що саме слово «гривня» частіше з’являється в пошукових запитах .

Як розпізнати підробку

У нас є дві новини: погана і хороша . Погана полягає в тому, що гривню, як і кожну поважаючу себе валюту, підробляють. І тут приходить на допомогу хороша новина: система захисту українських банкнот знаходиться на одному рівні з системами захисту провідних валют світу. Щоб розпізнати можливі підроблені банкноти, в Нацбанку радять вивчити елементи захисту для візуального контролю .

1. Саме головне – це водяні знаки – зображення, видимі при розгляданні банкноти проти світла. По-перше, це багатотоновий водяний знак, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти . По-друге, зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака.
2. Наступним елементом захисту банкнот є те, що в товщі паперу знаходиться захисна стрічка, з розміщеним на ній мікротекстом .
3. Також слід пам’ятати, що зображення на поверхні банкнот є рельєфними і легко відчуваються при дотику.
4. З інших елементів захисту фахівці відзначають наскрізний елемент (тобто зображення, виконані в одному місці з лицьового і зворотного боків, які при розгляданні проти світла поєднуються або доповнюють один одного), а також використання оптично – змінних фарб, які змінюють колір при розгляданні банкноти під різними кутами зору. Крім того, при розгляданні банкноти під гострим кутом зору до джерела світла стає видимим зображення цифрового позначення номіналу.

Фахівці НБУ радять при перевірці банкноти не поспішати і не приймати рішення про її автентичності на підставі одного елемента захисту – треба перевірити кілька з них.

У разі виникнення сумнівів людина повинна звернутися в будь-який банк для проведення безкоштовного дослідження відповідною установою НБУ. При цьому підроблені банкноти будуть вилучені з обороту без відшкодування їх вартості.