Велика покупка

Навіть провівши стільки часу в Україні, я досі іноді дивуюсь такій простій події, як придбання компакт-диску.
Місце: новий супермаркет електроніки. Саме місце з вигляду дуже нагадує своїх аналогів на заході – ряди за рядами товарів під неоновим освітленням. Єдина відмінність – неймовірна кількість працівників, що стоять у проходах. Досить лишень торкнутися гучномовця, що викликав у мене мляву зацікавленість, і відразу ж мені задають питання. Це може бути приємно у порівнянні зі звичайним західним магазином, де неможливо знайти консультанта, навіть якщо його пошукати. А тут усе навпаки. Непросто мимоволі оглядати товари, коли моїй особі приділяють стільки уваги.

Усе продовжується біля кошика з компакт-дисками на розпродажі. Поки я нишпорю у величезній купі аудіо-книг і музики зі знижками, у мене за спиною постійно стоїть працівник. Як не дивно, я знаходжу кілька примірників компакт-диску німецького співака у стилі техно, який мені дещо подобається (звідки він тут узявся?), а враховуючи ціну – 6 гривень – це дуже вигідна покупка. Дорогою до каси, де вже вишикувались у черзі інші покупці, я випадково кладу диск до кишені, аби звільнити руки та змінити доріжку на МР3-програвачі. Охоплений панікою через те, що цей вчинок можна сприйняти за спробу крадіжки, я швидко його виймаю. На щастя, орлині очі мого опікуна, здається, не помітили цієї події. Коли ж я займаю місце в кінці черги, до мене підходить ще одна працівниця і питає, чи не хочу я купити ще один диск. Розгубившись від такого питання, я відповідаю ствердно, як раптом, наступної ж миті, диск забирають у мене з рук. Працівниця зникає з ним в одному з наступних проходів, перш ніж у мене з’являється нагода щось додати. Через кілька хвилин вона повертається, тримаючи у руках не лише мій диск, а й аркуш червоного паперу формату А4. На ньому надрукована інформація про час і місце придбання, а також товар – у трьох примірниках з пунктирною лінією у місці відриву. Але касир обмежується лише тим, що просто прикріплює до нього скріпкою квитанцію з касового апарату, ставить штамп і підпис.
Я вже й так дещо здивований таким проявом організації роботи магазину радянського взірця й обсягом зусиль, намарне потрачених на таку дрібну покупку. Але мені ще раз нагадують про місце мого перебування проблеми з рештою. Запитавши, чи в мене є потрібна сума, вона просить гривню, аби віддати мені п’ять гривень решти з моїх десяти. Я запевняю її, що у мене немає гривневої банкноти, навіть копійок, бо вона просить мене перевірити. Те, що вона попросила розміняти гроші у працівників кількох невеличких пунктів продажу в магазині, є звичайною процедурою (на ринку, хоч магазинам це не властиво), але мене дуже вразило те, що вона запитала навіть покупців позаду мене, чи вони можуть розміняти 5 гривень. На щастя, у когось були дрібні гроші, й одержавши свою решту, 4 гривні, я можу йти з великою покупкою – один компакт-диск за 6 гривень!

Текст Алекс Гьодде, Німеччина
Ілюстрація Ганна Попова, Україна
Переклад з англійської Маркіян Плесак, Україна